Нині, коли у світ дитячої гри впевнено і власно входить комп'ютер, комп'ютерні ігри та іграшки є чимось звичайним, як такими стали техніко-механічні іграшки, чи потрібно пропагувати або взагалі згадувати народні іграшки, "примітивні" за способом застосування їх у грі? Не треба бути особливо обізнаним у сучасній культурі та її тонкощах, щоб прийняти необхідність поширення народної іграшки, вивчення її основ у загальноосвітніх закладах та дошкільних установах. Адже в ній значно більше багатств світопізнання і світорозуміння, ніж у найскладнішій комп'ютерній грі.
Однак, з іншого боку в нових явищах нашого життя також міститься своє позитивне начало, яке так просто та відразу не дається взнаки. Зрештою, якщо дитина відчуває потребу в комп'ютерних та техніко-механічних іграшках, то цю потребу їй диктує чи нав'язує сам час, тобто наша з вами сучасність, і на мою думку це не можна залишити поза увагою. Отже, потреба в новому повинна, як я вважаю, узгоджуватися або навіть перебувати в поєднанні з потребою в традиційному.
Конфлікт між традиційною іграшкою та іграшкою сучасною призводить до посилення ігрових функцій останньої та поступової втрати ігрових функцій першої. Народна іграшка ніби повертається у своє неігрове минуле, у ті часи, коли вона ще не була іграшкою, а служила оберегом чи якимось символом. Я вважаю що це явище не веде до занепаду іграшки, її знищенню, а навпаки. Народна іграшка все більш знаходить своє місце в музейних експозиціях і приватних зібраннях, стає об'єктом споглядання, інтересу різних верств суспільства.
Отже, дитина нині має сприймати народну іграшку не як предмет побуту, об'єкт гри (хоч і таке сприйняття не шкідливе), а як твір мистецтва, який потребує вивчення, аналізу, творчого наслідування та повторення. Таке ставлення до народної іграшки сприятиме її збереженню і духовному збагаченню дитини. Народна іграшка в сім'ї, дитячому садку, різних гуртках повинна не витісняти сучасну іграшку, не заміняти її, а існувати поруч з нею, доповнювати її, давати дитині те, чого не здатна дати сучасна іграшка.
Автор: Луганський Василь Якович (див. розділ " ВІД АВТОРА")
|